Відповідно Указу Президента України від 29 жовтня 2014 року № 830/2014 “Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв Голодоморів” та з метою гідного  вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу надсилаємо для використання у навчально – виховній роботі методичні рекомендації, підготовлені Українським інститутом національної пам’яті.

Міністерство освіти і науки України рекомендує 17-21 листопада 2014 року провести в навчальних закладах країни Уроки пам'яті, лекції, виховні заходи, організувати перегляди кінофільмів про Голодомор 1932-1933 років в Україні, оформити відповідні тематичні експозиції.

         І. Актуалізація опорних знань

         Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших сторінок нашого минулого. Ця сторінка сприймається суспільством передусім на емоційному рівні. Але в той же час Голодомор – це історичне явище, яке відбувалося у конкретний час, у конкретному місці і є наслідком дій конкретних осіб.

         Для більш чіткого розуміння, чим же був Голодомор, слід акцентувати такі факти:

         ІІ. Основна частина уроку

         У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій.

        Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.

Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду, який створили навмисно. Ви вже знаєте, що в Україні родючі землі і вона багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи».

         Хіба можна уявити, що народ – хлібороб помирає від голоду?

       Хіба можна уявити, що людина збирала урожай, радувалась, що зможе прокормити свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини.

        В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько 2/3 учнів. Вони не дожили до свого першого дзвоника.

       Саме так влада поступила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.

         Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства.

         А чи так давно це сталося? Ні. Ще досі живі свідки тих часів. Серед них можуть бути ваші бабусі, дідусі. Запитайте у них, що вони знають про Голодомор. Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Не бійтеся питати про це. У свого діда чи бабусі, сусіда чи родича.

         Ця трагедія ніколи не повториться. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити.

Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.

         2. Що таке Голодомор?

        Сьогодні ми згадуємо страшну сторінку нашого народу – Голодомор 1932-1933рр. Ця трагедія забрала життя мільйонів наших земляків. В українських селах від голоду помирали і дорослі, і діти.

         Але найстрашнішим є те, що голодомор був створений спеціально. Український народ – свободолюбивий. Проти його свободи боролися у різні способи. Сталін винайшов власний, один з найжорстокіших за усю історію людства. Він залізною рукою впровадив терор і голодну смерть. Дотепер ми не знаєм імен всіх, хто загинув від голодної смерті. Їх не називали героями. Їм не ставили пам’ятників чи обелісків.

Нас просто заставляли про це забути. Але пам'ять не можна знищити!

         3. Як чинився Голодомор?

Насильно забирали всі продовольчі припаси. Засуджували навіть дітей, які підбирали колоски пшениці на вже зібраних полях. Штрафували.

Якщо селянин чи колгоспник не виконав план здачі зерна, у нього забирали усе: картоплю, зерно, корову, хату. Люди розуміли, навіть тим, хто переживе голодну зиму, сіяти навесні не буде чим.

     Найбільше від Голодомору постраждали Харківська, Київська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Житомирська області.